На тлі наявних викликів у сфері житлової безпеки, Канада демонструє системний підхід до забезпечення житлом соціально вразливих груп населення. У країні діє низка державних та регіональних програм, що дозволяють отримати житло безплатно або на умовах символічної оренди. Частина з них орієнтована на молодь, людей з інвалідністю, біженців, зокрема з України, а також осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Про це розповідає New Format.
Загальнонаціональні механізми підтримки: CMHC як координатор
Центральним інструментом у реалізації політики доступного житла є Канадська іпотечна та житлова корпорація (Canada Mortgage and Housing Corporation — CMHC). Цей державний орган відповідає за координацію програм, що охоплюють як субсидування оренди, так і пільгове кредитування на будівництво чи модернізацію помешкань.
Серед ключових програм:
Canada Housing Benefit (CHB) — фінансова допомога для оплати оренди;
Co-Investment Fund — гранти та кредити для проєктів соціального житла, з акцентом на вразливі групи, зокрема біженців, людей з інвалідністю, жертв насильства;
Rapid Housing Initiative (RHI) — ініціатива швидкого спорудження житла для осіб без постійного місця проживання.
Регіональні програми: житлова підтримка в провінціях
У різних провінціях діють локальні програми, адаптовані до потреб громад. Наприклад, в Альберті доступна система субсидованого житла для громадян, постійних жителів, біженців або іммігрантів з правом проживання. Серед них:
Community Housing — довгострокове житло за зниженими цінами;
Seniors Apartments — програми для людей похилого віку;
Affordable Housing Program — передбачає, що вартість оренди не перевищує 30% доходу.
Українці, які евакуювалися до Канади в межах спеціальних дозволів, також можуть претендувати на участь у цих програмах. Спеціалізований розділ сайту уряду Альберти містить роз’яснення для новоприбулих з України та інструкції щодо подання заявки.
Манітоба: таргетована підтримка уразливих верств
У провінції Манітоба реалізується програма житлової підтримки CMHB, яка покриває частину вартості оренди. Вона розрахована на чотири основні категорії:
молодь до 26 років, яка залишає систему опіки;
особи з досвідом бездомності або ризиком її настання;
люди з психічними розладами та залежностями, які потребують підтриманого житла;
жінки, які залишили стосунки, де зазнавали насильства, і тимчасово мешкають у притулках.
Допомога надається за участі уряду провінції та фінансуванням CMHC.
Спільне житло для біженців: приклад Торонто та Ванкувера
У великих містах, як-от Торонто і Ванкувер, діє модель “shared housing”, яка надає змогу біженцям орендувати кімнати в приватних будинках. У межах програми “Refugee Housing Canada”, господарі самостійно встановлюють плату, яка, втім, має враховувати обмежений бюджет переселенців (від 500 до 1 500 CAD на місяць). Частину витрат можуть компенсувати благодійні чи урядові структури, а самі господарі отримують щомісячну компенсацію.
Отже, Канада будує житлову політику на принципах доступності, цільової підтримки та соціальної відповідальності. Інтеграція державних, провінційних і локальних програм дозволяє реагувати на різноманітні потреби населення.
