19 грудня 2024 року Міністерство юстиції у себе на сторінці повідомило про масштабну російську кібератаку на державні реєстри України, що стало справжнім випробовуванням для держави.
Наслідком цієї кібератаки було тимчасове припинення роботи державних реєстрів, підпорядкованих Міністерству юстиції України. Оперативне відновлення та забезпечення функціонування систем викликало чимало питань: якими є основні виклики кібербезпеки? Які уроки варто засвоїти на майбутнє? Коли в Україні подолають наслідки зламу реєстрів?
Андрій Перевезій — незалежний спеціаліст з кібербезпеки й засновник аудиторської компанії з інформаційної безпеки Disl.Tech розповів, які наслідки чекають на Україну.
Наслідки кібератаки: від зупинки реєстрів і до нових загроз
Злами такого масштабу паралізували роботу державних установ та створили серйозні проблеми для громадян та бізнесу. Доступ до нотаріальних послуг витягів із реєстрів чи інших сервісів стали неможливими. Особливо це торкнулось сфер, які безпосередньо пов’язані з юридичними оформленнями, наприклад, укладання договорів чи оформлення спадщини.
“Окрім технічних ускладнень, є ще одна проблема — ймовірність витоку даних. Якщо зловмисники вже отримали доступ до інформації, існують ризики її використання в шахрайських цілях. Це може стати викликом для держави та її окремих громадян”, — повідомляє Андрій Перевезій
Юридичні наслідки
За словами Андрія, складність ситуації полягає у тому, що злам зачепив реєстри, які мають ключове значення для роботи нотаріусів, держустанов і бізнесу. Наприклад, якщо йдеться про Реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомості, виникає ризик неможливості підтвердити юридичну дійсність певних операцій. Це може призвести до правових колізій, а в деяких випадках навіть до скандалів.
Інші громадяни України також відчувають наслідки: неможливість отримати витяг з реєстрів або оновити інформацію в системі. Тимчасова недоступність державних послуг у цифровому форматі, зокрема через додаток “Дія”, що значно ускладнює розв'язання повсякденних питань.
Вплив на ІТ-інфраструктуру
Для компаній, які працюють із державними реєстрами, ця ситуація стала черговим випробуванням. Згідно з оцінками експерта, таким підприємствам доведеться змінювати архітектуру своїх систем і працювати в умовах обмеженого доступу до реєстрів.
"Для кібербезпеки ця ситуація є черговим попередженням. Попри неодноразові застереження експертів про вразливість систем, заходи для її посилення були недостатніми", — зазначає Андрій Перевезій
Функціонал відновлено
20 січня 2025 року на сторінці у соціальних мережах Міністерство юстиції України повідомило про відновлення функціонування Єдиних та Державних реєстрів Міністерства юстиції України після масштабної кібератаки.
У повідомлені зазначалося, що вже відновлені такі реєстри:
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
Автоматизована система виконавчого провадження;
Електронний реєстр апостилів;
Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
Автоматизована система “Банкрутство та неплатоспроможність”;
Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України “Про очищення влади”.
Скільки часу потрібно на подолання наслідків зламу?
Андрій Перевезій зазначає, що поточний час на подолання наслідків зламу державних реєстрів залежить від низки факторів і передбачити його зі стовідсотковою точністю практично неможливо.
Однак спираючись на загальну практику реагування на кібератаки та специфіку українських реєстрів, можна виділити ключові етапи, які вплинуть на тривалість відновлення:
Перевірка обсягу пошкоджень.
Відновлення резервних копій.
Тестування систем і функціональності.
Повне відновлення та захист.
(Фото: Ukrainian Retail Association)
