Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк повідомила про заборону використання детальних планів територій (ДПТ). 1 січня 2025 року закон №711 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів і України щодо планування використання земель” набув чинності та відтепер виділення земельних ділянок можливе тільки при використанні плану просторового розвитку (ППР).
Головною причиною прийняття цього закону була неналежна експлуатація ДТП. Експерти запевняють, що цей закон сприяє усуненню хаотичних забудов та припиненню різних видів земельного рейдерства.
“Використання ППР має покласти край кишеньковим ДПТ. Нові правила сприятимуть прозорості та чіткому контролю над змінами в землекористуванні. Замість застарілих ДПТ, які часто ставали інструментом корупційних схем, новий план просторового розвитку обмежує можливості для маніпуляцій з боку забудовників та місцевої влади”, — зазначає Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради з питань державного управління
Також голова з питань державного управління зазначає, що багато українських міст не мають актуальних генеральних планів, в тому числі й Київ.
Ключові особливості ППР
За законом, план просторового розвитку розроблений для кожної громади та враховує потреби й думки місцевих мешканців. Йому не притаманний термін дії та є можливість вносити зміни щорічно. Це дозволяє коригувати його відповідно до змін на місцевому рівні.
З введенням ППР чітко визначається, де можуть з’явитися нові житлові квартали, природні парки, садочки, житлові комплекси тощо.
Основні функції ППР
Серед основних функцій плану є його здатність ділити територію на функціональні зони, для кожної з яких визначаються відповідні види земельних ділянок. Наприклад, неможливо вибрати земельну ділянку під житлове будівництво на території, яку відвели для промисловості й навпаки. Це поширюється на приватні особи та органи, які мають уповноваження розпоряджатися землями.
Олена Шуляк наголошувала на публічності планів просторового розвитку. Вони повинні бути погоджені з громадськістю та пройти незалежну експертизу. Крім того, ця інформація буде доступна для кожного мешканця громади, який зможе дізнатися, для яких цілей планується використання певних земель.
Попри всі позитивні зміни, на сьогодні не всі громади вже мають готові плани просторового розвитку. Однак для полегшення цього процесу на державному рівні запроваджено містобудівний кадастр, який вже функціонує. А також програми комплексного відновлення, що можуть слугувати основою для розробки ППР.
Олена Шуляк впевнена, що нові зміни мають на меті забезпечити більш системний регульований підхід до розвитку українських територій, зокрема через запобігання стихійній забудові та зловживанням земельними ресурсами.
