Захист для населення, бізнесу та інвестицій: новий законопроєкт спрямований на відшкодування збитків, пов’язаних з війною
Національний банк України спільно з Міністерством економіки та Міністерством фінансів розробили законопроєкт “Про систему страхування воєнних ризиків”. Новий документ закладає основу для загальнодержавної системи, яка забезпечить страхове покриття для населення та бізнесу від збитків, спричинених воєнними наслідками.
Що передбачає законопроєкт
Метою законопроєкту є створення єдиного механізму страхування, який об’єднає вже наявні інструменти та залучить міжнародних перестраховиків. Зокрема, дозволить захищати капіталовкладення від можливих збитків, викликаних бойовими діями, руйнуваннями або окупацією.
В основу системи закладено такі ключові принципи:
Захист страхових інтересів фізичних і юридичних осіб. Страхування покриватиме збитки, спричинені бойовими діями та іншими воєнними наслідками.
Єдина політика оцінки ризиків. Заплановано створення Державної агенції зі страхування воєнних дій, яка розроблятиме стандартизовані страхові продукти, централізовані підходи до ціноутворення та вести Єдину базу даних.
Фінансування. Система фінансуватиметься з обов’язкових страхових платежів і за підтримки міжнародних донорів.
Міністр економіки — Юлія Свириденко впевнена, що цей інструмент є необхідною відповіддю на виклики, з якими стикається економіка України.
“Залучення інвестицій у теперішніх умовах є складним завданням, але завдяки механізму страхування ми зможемо забезпечити додаткову впевненість для бізнесу та іноземних партнерів”, — зазначає міністр економіки Юлія Свириденко
Приклади успішних проєктів
За словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболева, у країні вже реалізовано кілька інструментів страхування, які показали свою ефективність. Наприклад:
Механізм Unity. Страхування суден із державною підтримкою дозволило суттєво знизити ставки та активізувати ринок.
Співпраця з міжнародними організаціями. Діяльність із MIGA та запуск нових проєктів із DFC відкривають шлях до залучення іноземних інвестицій.
Експортно-кредитне агентство. Вже укладено перший договір страхування від воєнних ризиків інвестиційного кредиту.
Сильні сторони ініціативи
І. Підтримка бізнесу та інвестицій. Основною проблемою для залучення інвесторів до України є невизначеність щодо безпеки інвестицій у воєнний час. Система страхування покликана забезпечити механізм компенсації збитків, що сприятиме зростанню довіри до українського ринку.
II. Централізація процесів. Створення Державної агенції зі страхування воєнних ризиків, яка формуватиме єдину політику оцінки ризиків і розроблятиме стандартизовані страхові продукти, дозволить уникнути дублювання функцій між різними органами.
III. Фінансова підтримка донорів. Залучення міжнародних донорів до фінансування системи зменшить фінансове навантаження на державний бюджет і підвищить стійкість механізму.
IV. Ефективність наявних моделей. Реалізація таких ініціатив, як механізм Unity для страхування суден, показує, що навіть у складних умовах можна досягти ефективності. Інтеграція таких інструментів у нову систему сприятиме її швидшому запуску.
Потенційні ризики та виклики
І. Високі витрати на впровадження. Створення та адміністрування системи вимагатимуть значних фінансових ресурсів, особливо на початкових етапах. Це може створити додаткове навантаження на економіку.
II. Залежність від міжнародної допомоги. Значна частина фінансування покладається на донорів. У разі зниження інтересу міжнародних інвесторів існує ризик недостатнього інвестування системи.
III. Оцінка та управління ризиками. Оцінка воєнних ризиків є складним завданням через динамічність бойових дій. Недосконалі підходи до оцінки можуть призвести до недовіри з боку страхових компаній та громадян.
IV. Інституційна спроможність. Успіх системи залежатиме від ефективності роботи Державної агенції зі страхування воєнних ризиків. Неякісна реалізація функцій може призвести до корупційних ризиків і зниження ефективності.
Об’єкти страхування
Система покриватиме ризики фізичної шкоди, спричиненої війною. На першому етапі до обов’язкового страхування увійдуть:
майно, передане в заставу;
об’єкти житлового будівництва.
У майбутньому планується розширення переліку об’єктів, що підлягатимуть страхуванню, щоб охопити більше сфер економіки та інфраструктури.
Наразі тривають консультації з бізнес-спільнотою та страховим сектором. Законопроєкт планується подати до профільного комітету Верховної Ради до кінця року. У процесі підготовки враховуються зауваження підприємців та страховиків.
"Закон про страхування воєнних ризиків буде передано до парламенту вже цього року. Важливо, щоб у 2025 році Україна мала стійке інституційне підґрунтя для розвитку цього напряму, що посилить не тільки страховий ринок, а й економіку країни загалом. Це створить додатковий захист для роботи бізнесу", - пояснив голова Національного банку України Андрій Пишний.
