Оренда житла в Україні й надалі залишається одним із найбільших фінансових навантажень для домогосподарств. У низці міст витрати на знімну квартиру перевищують половину середнього доходу, а подекуди наближаються до критичних значень. Водночас наприкінці року з’явилися перші ознаки локального полегшення ситуації.
За даними ЛУН, у грудні частка зарплати, яку українці спрямовують на оренду, у більшості міст дещо зменшилася. Найдорожчим містом залишається Ужгород — майже 80% середнього доходу йде на оплату житла, хоча це на кілька відсотків менше, ніж раніше. У Луцьку витрати стабільні й тримаються на рівні 62%, в Івано-Франківську — близько 60%, у Львові — 59%, а у Вінниці — 58%. Попри зниження показників, ці цифри все ще свідчать про надмірне навантаження на бюджети орендарів.
Паралельно є міста, де ситуація погіршилася. У Черкасах на оренду в середньому вже йде понад половина доходу, в Одесі — близько 40%, у Кропивницькому — трохи більше ніж 41%. Хоч зростання тут не різке, воно показує, що ринок залишається нерівномірним і чутливим до локальних факторів.
Порівняння з європейськими столицями руйнує поширений міф про «надто дорогу» оренду за кордоном. За даними Numbeo, у Варшаві, Римі чи Амстердамі на житло також витрачають близько 40–44% середньої зарплати. Різниця полягає не стільки у відсотках, скільки в абсолютних доходах і якості житлового фонду.
Важливо враховувати й загальний контекст українського ринку. Протягом року оренда, зокрема однокімнатних квартир, зростала майже всюди. Єдиним винятком став Луцьк, де ціни навіть знизилися. На цьому тлі зростає значення правильно оформленого договору оренди: саме він визначає умови повернення завдатку та захищає сторони у спірних ситуаціях.