Якою може бути нова житлова політика в Україні після війни: сучасні підходи до відбудови, енергоефективність, інновації та соціальна адаптація для створення комфортного і стійкого середовища
Україна стоїть перед викликом масштабної відбудови після і під час руйнувань завданих війною. Мільйони людей залишилися без домівок, що робить відновлення житла пріоритетним напрямом.
Цей процес — це не лише будівництво зруйнованого, а й можливість переосмислити підходи до політики житла, адаптувавши їх до сучасних реалій. Нове житло має бути спрямоване на створення комфортного, безпечного та стійкого середовища для громадян.
Основні виклики у відновленні житла
Війна завдала нищівних ударів по житловому фонду України. Зруйновані багатоповерхівки в містах, пошкоджені приватні будинки в сільських районах, відсутність комунікацій та інфраструктури створюють складні умови для відновлення.
До основних викликів відносимо:
Масштаби руйнувань. За попередніми оцінками, мільйони квадратних метрів житлового фонду потребують реконструкцій або повного відновлення.
Переміщення населення. Багато людей втратили свої домівки й переїхали до інших регіонів чи за кордон. Це створює додатковий попит на житло у відносно безпечних регіонах.
Фінансування. Відбудова потребує значних фінансових ресурсів, які неможливо забезпечити лише коштом державного бюджету.
Планування та інфраструктура. Багато зруйнованих районів потребують не лише нових будівель, а й модернізації інфраструктури, включаючи дороги, системи водопостачання, енергоефективні рішення.
Принципи нової житлової політики
Експерти зазначають, що для вирішення цих викликів необхідно запровадити нову житлову політику, засновану на сучасних підходах і принципах.
Доступність і рівність. Нове житло має бути доступним для всіх громадян, зокрема для внутрішньо переміщених осіб, багатодітних сімей, ветеранів війни та інших вразливих категорій.
Енергоефективність. Усі нові будинки повинні відповідати сучасним стандартам енергоефективності. Це і зменшить витрати мешканців, і допоможе скоротити залежність від імпортованих енергоносіїв.
Сталий розвиток. Відбудова має враховувати екологічні аспекти: використання відновлюваних джерел енергії, екологічно чистих будівельних матеріалів та раціонального використання ресурсів.
Урбаністичне планування. Створення багатофункціональних районів із розвиненою інфраструктурою, зеленими зонами, школами, дитячими садками та робочими місцями.
Гнучкість і адаптивність. Нові будівлі повинні мати можливість адаптації до майбутніх змін, включаючи можливість швидкого переобладнання під тимчасове житло у разі надзвичайних ситуацій.
Новий Закон: основи житлової політики
Міністерство спільно з Радою Європи працює над новим законодавством, яке регулюватиме житлову політику в Україні. Основою для цього стане проєкт нового Закону “Про основні засади житлової політики”. Під час нещодавнього обговорення за участю представників Ради Європи особливу увагу приділили адаптації найкращих європейських практик до українських реалій.
Як зазначила заступниця міністра Наталія Козловська, чинний Житловий кодекс, який діє з 1983 року, вже давно не відповідає сучасним викликам.
“Спільно з Радою Європи ми прагнемо створити підходи, які синхронізуватимуться з європейською практикою. Це важливо не лише для внутрішніх реформ, а й у контексті підготовки України до вступу в ЄС”, - підкреслила Наталія.
Допомога: єВідновлення
Одним з уже чинних механізмів стала програма “єВідновлення”. Завдяки їй тисячі українців змогли отримати грошову допомогу для ремонту своїх домівок, пошкоджених внаслідок бойових дій. Особливу увагу приділено підготовці житла до зимового періоду, що було критично важливим для багатьох регіонів.
Найближчим часом в Україні планують запустити нову програму, яка надасть можливість отримати компенсацію за знищене майно. Українці зможуть використати ці кошти для купівлі нового житла чи будівництва будинку.
