Верховна Рада готує податкову реформу, що має запровадити нову систему компенсацій для інвесторів у переробну промисловість. Йдеться про законопроєкти №13414 та №13415, які ініціював профільний комітет з питань фінансів, податкової та митної політики. Їх мета — відмовитися від сировинної економіки на користь розвитку внутрішнього виробництва з доданою вартістю.
Як пояснив голова комітету Данило Гетманцев, запропоновані механізми передбачають довгострокові податкові стимули для підприємств, які інвестують у будівництво, модернізацію чи технологічне оновлення об’єктів переробної галузі. Нові правила мають набути чинності з 2026 року та діяти до кінця 2035-го.
Що пропонує закон
Інвесторам обіцяють преференції на десять років, за умови реалізації інфраструктурного проєкту в переробній сфері. Основні критерії участі:
капіталовкладення від 100 тисяч до 50 мільйонів євро;
реалізація проєкту протягом трьох років;
напрям — створення або оновлення виробничих потужностей, закупівля сучасного обладнання, придбання земельних ділянок.
Ключовим елементом реформи стане система податкової компенсації, яка адаптується до обсягу інвестицій. Чим більша сума вкладень — тим нижчий відсоток компенсації, що, ймовірно, покликано запобігти зловживанням і стимулювати широке залучення малого та середнього бізнесу.
Компенсаційна шкала:
інвестиції до 1 млн євро — відшкодування до 70% витрат;
від 1 до 20 млн євро — до 50%;
від 20 до 50 млн євро — до 30%.
Пільги, які надаватимуться
Проєкти законів передбачають низку податкових звільнень. Зокрема, компанії зможуть уникнути оподаткування прибутку, якщо щонайменше 90% їх доходів генеруються продажем продукції власного виробництва, виготовленої шляхом перероблення. Також планується скасування ПДВ і мита на нове обладнання, що імпортується в рамках проєкту.
Крім того, місцева влада зможе надати додаткові стимули, зокрема, пільгові умови на землю, включно зі зниженням податку або орендної ставки на ділянки державної та комунальної форми власності.
Новий підхід до інвестицій
Урядовці позиціонують ці зміни як стратегічний крок у напрямку індустріалізації країни. Реформа може дати імпульс для модернізації обробних галузей — харчової, деревообробної, текстильної, машинобудування — і водночас зменшити критичну залежність від експорту сировини.
