Відбудова через тендери: за три роки війни Україна спрямувала близько $20 млрд на будівельні закупівлі

ЦікавоБудівництвоНерухомість
15:00|25.12.2025
Автор:
Media.RITM
Поділитись:

За період повномасштабної війни держава витратила орієнтовно 20 мільярдів доларів на будівельні закупівлі, які прямо або опосередковано пов’язані з процесом відновлення країни. Такі оцінки наводять аналітики Центр економічної стратегії, аналізуючи дані публічних тендерів.

За підрахунками експертів, щороку через систему державних закупівель на будівельні роботи проходить близько 300 млрд грн, що еквівалентно 7–8 млрд доларів. Сукупно за три роки ці витрати сформували масштабний фінансовий потік, який став одним із ключових інструментів відбудови.

Водночас дослідники наголошують: ідеться не про повну картину реконструкції. Аналіз базується на даних платформи Prozorro, де відображені всі будівельні закупівлі, але не кожен із таких контрактів безпосередньо стосується саме відбудови зруйнованих об’єктів. Частина робіт має супутній або інфраструктурний характер.

Найбільші обсяги фінансування були спрямовані на критичну інфраструктуру. Серед пріоритетів — створення нових систем водопостачання для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після знищення Каховського водосховища, а також відновлення й захист енергетичних об’єктів, що регулярно зазнавали ракетних атак.

Географія витрат теж показова: лідерами за обсягами закупівель стали Київ і прифронтові регіони — насамперед Харківщина та Одещина, де руйнування були найбільш масштабними.

Разом із тим експерти фіксують системні проблеми. Значна частина тендерів відбувається з мінімальною конкуренцією або взагалі з одним учасником, а допорогові закупівлі залишаються поширеною практикою. Там же, де конкуренція все-таки з’являється, економія бюджету може бути суттєвою — в окремих випадках ціни знижувалися в рази.

Окрему увагу дослідники приділяють якості відбудови. За результатами моніторингу, який проводили фахівці Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, багато об’єктів соціальної інфраструктури не відповідають вимогам безбар’єрності. Крім того, місцеві громади часто не залучаються до процесу планування, а мешканці зруйнованих будинків не отримують чіткої інформації про терміни відновлення.

Вам може бути цікаво:

З початку 2026 року в Україні діють нові фінансові критерії, за якими визначається право сімей на пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Відповідні зміни проінформо...
11:00|27.01.2026
Цікаво
За підсумками 2025 року саме Чернігів демонструє найшвидшу динаміку зростання цін на житлову нерухомість серед міст Лівобережної України. Про це свідчать дані аналітично...
15:00|12.12.2025
Ринок нерухомості
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення спрямувати з резервного фонду державного бюджету 840 мільйонів гривень на посилення безпеки енергетичної інфраструктури Харківс...
12:00|29.09.2025
Енергетика
Більше