Первинний ринок житла в Україні продовжує залишатися привабливим для інвесторів, хоча структура такого попиту суттєво змінилася під впливом війни, внутрішньої міграції та нових житлових потреб.
Наразі інвестиційні покупки, згідно з даними Мінфін, становлять близько 45–50% від загального обсягу продажів на первинному ринку. Для порівняння, у 2020–2021 роках цей показник був вищим на 10% і досягав 60–65%. Водночас сьогодні частину таких угод уже не можна розглядати виключно як класичну інвестицію — дедалі частіше житло купують з міркувань безпеки, для переїзду або як резервний варіант для проживання.
Саме фактор безпеки став одним із ключових драйверів зміни попиту. Покупці зі східних та північних регіонів активніше переорієнтувалися на житло у відносно спокійніших областях. Якщо раніше квартири в західній частині країни часто купували для сезонного відпочинку, здачі в оренду чи довгострокових інвестицій, то тепер така нерухомість дедалі частіше розглядається як повноцінне або потенційне місце постійного проживання.
Змінилася і регіональна карта інвестицій. Київ та область, які традиційно залишаються важливими центрами первинного ринку, дещо втратили частку: якщо до повномасштабної війни на них припадало до 40% інвестиційних придбань, нині цей показник оцінюють приблизно у 35%.
Ще відчутніше скоротився попит у великих містах сходу та півдня. Харків, Дніпро та Одеса, які раніше формували близько третини інвестиційного сегмента, тепер займають лише близько 15%.
На цьому тлі західні області значно посилили свої позиції. Якщо кілька років тому Львів, Івано-Франківськ, Луцьк, Ужгород, Чернівці та Тернопіль акумулювали до 20% інвестиційних угод, то зараз їхня частка зросла майже вдвічі — до 35–40%.
Окрім географії, трансформувалися і самі запити покупців. Інвестори дедалі частіше обирають житло бізнес- та преміумкласу. У фокусі — комплексні житлові проєкти з продуманою інфраструктурою, просторами для роботи й відпочинку, сервісом та комфортом для тривалого проживання.