У 2026 році українці зіткнуться зі зростанням податкового навантаження на нерухомість, навіть попри те, що формально ставка податку не змінюється. Причина — у прив’язці цього платежу до мінімальної заробітної плати, яка зросла. Відповідно, автоматично збільшується і фактична сума податку за кожен “зайвий” квадратний метр.
Податок сплачують не всі власники житла, а лише ті, чия нерухомість перевищує встановлену державою пільгову норму. Вона становить:
60 кв. м — для квартири;
120 кв. м — для житлового будинку;
180 кв. м — якщо у власності є і квартира, і будинок.
Оподатковується не вся площа, а лише різниця між фактичною площею житла та встановленою нормою. Саме за ці «надлишкові» метри й нараховується податок.
Розмір податку прив’язаний до мінімальної заробітної плати станом на 1 січня року, за який здійснюється нарахування. У 2026 році розрахунок базується на мінімалці у 8 000 грн. Максимальна ставка, дозволена Податковим кодексом, — до 1,5% від цього показника за кожен квадратний метр понад норму.
Таким чином, гранична сума податку зростає з 106,5 грн до 120 грн за квадратний метр. Навіть без зміни ставки фактичне податкове навантаження для власників збільшується.
Ключову роль у формуванні остаточного розміру податку відіграють органи місцевого самоврядування. Саме вони мають право:
зменшувати ставку податку;
збільшувати пільгову норму площі.
При цьому посилювати податкове навантаження понад встановлені державою межі громади не можуть. На практиці більшість міст не переглядали ані норму площі, ані відсоткову ставку, залишивши їх на базовому рівні.